НАМІ́ШУВАНИК, КА,
Намі́шуваник, ка, м. Родъ хлѣба. Було, що понапікаємо паляниць, намішуваників! Г. Барв. 42.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 503.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
НАМІ́ШУВАТИ, ШУЮ, ЄШ, →← НАМІША́ТИ